Представили спільно з Держспецзв’язку, НКЦК при РНБО України та BRDO проєкт Національної стратегії кібергігієни — візійний документ, що визначає, як Україна системно розвиватиме культуру безпечної поведінки в інтернеті до 2030 року.

Мета Стратегії — сформувати сталі навички безпечної поведінки онлайн, щоб українці могли користуватися технологіями впевнено й відповідально.

Документ містить три стратегічні цілі, для кожної з яких розроблено план реалізації з конкретними діями та вимірюваними результатами. Це дає змогу оцінювати прогрес і коригувати політику на основі реальних даних.

«Україна вже в топ-5 країн світу за рівнем цифрових публічних послуг і стала першою, хто запровадив цифрові паспорти, онлайн-шлюб і сотні сервісів у Дії. Сьогодні понад 23 мільйони українців користуються 30 цифровими документами та 60 послугами, а держава перетворюється на сервіс — зручний, ефективний і людяний. Ми створюємо екосистему рішень — від Дія.Бізнес і Дія.Освіта до Дія.City та Дія.Engine, — щоб кожен громадянин міг навчатися, працювати й бути захищеним онлайн. Наступний крок — проєкт Національної стратегії кібергігієни: спільні стандарти безпеки для громадян, бізнесу й держави. Це основа майбутнього, де Україна не лише цифровий лідер, а й символ безпечного та свідомого користування технологіями», — зазначила Валерія Іонан, Радниця Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації України з питань інновацій, цифровізації та глобальних партнерств.

До 2030 року проєкт стратегії передбачає:

залучити 2 млн громадян до програм з кібергігієни та підвищити обізнаність населення до 10%;
впровадити стандарти безпеки в 90% державних установ і провести пілот із 100 великими компаніями;
забезпечити, щоб 80% держслужбовців здобули сертифікат із кібергігієни;
інтегрувати курси з кібергігієни в 10% шкіл до 2027 року та 20% — до 2030 року;
посилити поінформованість вразливих груп — неповнолітніх, людей елегантного віку, ветеранів.

«Рівень кіберзагроз зростає щодня, тому культура кібергігієни — це не лише про особисту обережність, а й про національну стійкість. Ми хочемо, щоб кожен українець — від школяра до держслужбовця — розумів базові принципи безпеки в цифровому середовищі та застосовував їх у повсякденному житті. Цей проєкт стратегії створює системну основу, яка допоможе державі, бізнесу й громадянам бути більш стійкими перед кіберзагрозами», — зазначив Віталій Балашов, заступник Міністра цифрової трансформації України з питань кіберзахисту.

Проєкт стратегії враховує рекомендації з кібергігієни, передбачені європейською Директивою NIS 2, і найкращі практики, які впроваджує ENISA, що визначають основні стандарти кібергігієни:

багатофакторна автентифікація;
управління вразливостями;
резервне копіювання;
регулярне навчання користувачів.

«Наша держава під час війни показала прогрес не лише в цифровій трансформації, а й у кіберзахисті. Національний індекс кібербезпеки (NCSI) показав, що у 2020 році Україна посідала 25-те місце серед 120 країн, а цього року — уже 13-те. Я вважаю, що ця стратегія, яка буде ухвалена, додасть нам додаткові бали, і ми перестрибнемо ще кілька сходинок, посівши потужне місце в першій десятці країн-лідерів», — зазначив Олександр Потій, Голова Держспецзв’язку.

Також стратегія ознайомлює з досвідом США, ОАЕ, Естонії, Сингапуру, Фінляндії та Японії, де вже діють державні програми навчання кібергігієни.

До обговорення проєкту Стратегії долучилися Мінцифра, Держспецзв’язку, НКЦК при РНБО України, Національний банк України, Кіберполіція, Офіс ефективного регулювання BRDO, а також аналітичні й технологічні партнери — Cyber Unit Technologies, Державний центр кіберзахисту, Центр протидії дезінформації, Molfar та НаУКМА.

«Під час війни кіберпростір став одним із напрямів протистояння. Дотримання правил цифрової безпеки — це щоденна практика, яка підвищує нашу спільну стійкість. Ворог активно використовує людський фактор, тому системна кібергігієна в державних органах, військових структурах, критичній інфраструктурі, бізнесі та освіті є невід’ємним складником кібербезпеки. Це питання не лише технологій, а й свідомості, дисципліни та відповідальності», — наголосила Наталія Ткачук, секретар НКЦК при РНБО України.

У події взяли участь понад 150 представників державних інституцій, бізнесу, фінансового сектору, освіти та кіберспільноти.

«Ми живемо вже понад одинадцять років у війні, і кіберзагрози стали постійним тлом нашої реальності. Ворог не припиняє шукати наші слабкі місця — у державі, бізнесі, критичній інфраструктурі. Щоб встояти і протистояти цьому, нам потрібна ефективна держава — така, що діє на випередження, а не реагує постфактум. Саме тому поява Національної стратегії кібергігієни є логічним і своєчасним кроком. Вона формує культуру безпеки, де кожен — від держслужбовця до підприємця — розуміє свою роль у спільному захисті. Кіберстійкість починається не з технологій, а з усвідомлення кіберзагроз, спільної дисципліни та щоденних звичок, які роблять нас сильнішими як суспільство і як державу», — прокоментував Олексій Волошин, радник Офісу ефективного регулювання BRDO.

Україна вже системно розвиває в громадян цифрові навички на платформі Дія.Освіта.
На сьогодні українці отримали понад 4,9 мільйона сертифікатів, зокрема понад 1,1 мільйона — за навчання з кібергігієни. А тест Цифрограм, який допомагає оцінити рівень цифрових умінь, уже пройшли 1,5 мільйона користувачів.

Ці результати демонструють, що кібергігієна вже стала частиною повсякденної культури безпеки — від особистих дій кожного українця та українки до державної політики.

Долучайтеся і ви до розвитку власної кіберстійкості на Дія.Освіта.

Презентація відбулася за підтримки Проєкту «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України», який впроваджується Урядом США.

Представили проєкт Національної стратегії кібергігієни

Інші новини

Гайд з онлайн-аукціонів: як просто купувати та орендувати державне майно

Гайд з онлайн-аукціонів: як просто купувати та орендувати державне майно

Протидія фейкам та захист дітей: які нові рекомендації для соцмереж розробила Україна для Ради Європи

Протидія фейкам та захист дітей: які нові рекомендації для соцмереж розробила Україна для Ради Європи